- племінниця
- [плеим’і/н:иец'а]
-ц'і, ор. -цеийу
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
племінниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
племінниця — і, ж. Дочка брата або сестри; небога … Український тлумачний словник
племінничка — и, ж. Зменш. пестл. до племінниця … Український тлумачний словник
сестрична — племінниця … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
сестрінка — племінниця (сестрина дочка) [XII] … Толковый украинский словарь
Коцюба, Гордий Максимович — Гордий Максимович Коцюба Гордій Максимович Коцюба … Википедия
братаниця — і, ж., діал. Племінниця з боку брата, небога … Український тлумачний словник
небіжка — и, ж. 1) Дочка брата або сестри (про рідних, двоюрідних, троюрідних); племінниця. 2) Жін. до небіжчик … Український тлумачний словник
небога — и, ж. 1) Дочка брата або сестри (про рідних, двоюрідних, троюрідних); племінниця. 2) пестл. Звертання до жінки, молодшої віком. 3) заст. Бідолаха, сердега … Український тлумачний словник
сестрениця — сестри/ниця, сестрі/ниця, і, ж., діал. Племінниця – дочка сестри … Український тлумачний словник